«Оставлю я все мысли до рассвета,
Да дум уж нет, молитвенник раскрыт,
Глаза закрою, предо мною где-то
В далеком детстве девочка стоит.
Среди цветов, в лучах любви согрета,
В коротком платьице, с глазами в поллица,
С душой, простертой к людям, миру, свету,
Доверчиво взирает на меня.
Обрывки жизни, перемешаны все титры-карты,
Немое, черно-белое кино...
Разорвана вся пленка, застревают кадры,
И на экране только ангела лицо...»
Алеф Санти
Простор полей, свод неба голубого
В глазах невинных встретили меня
Девчушки робкой, возраста чудного,
Каким когда-то обладал и я.
Она стояла на цветущем поле
Свой взор направив в будущность свою.
На встречу ей в глаза смотрели двое:
Она сама и я, в чужом саду
Случайно заблудившись… Ангел свыше
От нас укрыл её, чтоб не пугать
Невинность. Люди, созерцайте тише
Себя, друзей, родных, семью и мать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
